29 жовтня в Media Center Ukraine пройшов Круглий стіл, присвячений підбиттю підсумків та обміну досвідом, отриманим під час проведення навчального проєкту «Посилення спроможності місцевих громад у протидії маніпулятивним тактикам, технікам та процедурам». Про те, яке враження сформувалося по закінченню чотирьох освітніх модулів, розповіли спікери та учасники проєкту.
Жанна Пацьора, директорка Центр розвитку стратегічних комунікацій та регіональних студій, розповіла про те, що ця навчальна програма стала першою частиною важливого діалогу між науковцями, міжнародними партнерами та органами місцевого самоврядування у формуванні стійкого інформаційного середовища. В проєкті загалом взяли участь 194 громади з 19 областей України – це 20% відсотків від всієї кількості громад, розташованих на підконтрольній території України. З цього числа лише 10% громад вже розробили власні комунікаційні стратегії, а 35% громад працюють над їх створенням, в свою чергу 80% громад висловили готовність продовжувати навчання та долучатися до нової професійної спільноти. Пані Жанна подякувала усім спікерам, що взяли участь в навчальних модулях, та представникам громад, які поділилися власними напрацюваннями комунікаційних стратегій. Цікавим фактом стало те, що громади створюють свої комунікаційні стратегії, опираючись здебільшого на власний досвід. Проте, на переконання пані Жанни, потрібно сформувати базові принципи інформаційно-комунікаційної політики на рівні держави та інтегрувати їх у громади, цю ідею Центр планує донести до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Також потрібно посилити інституційну роль інформаційного відділу в громадах, а також розробити посібники з питань кібербезпеки та з питань інформаційної стійкості органів місцевої влади.
Також своїми враженнями від проєкту поділилася Анна Лебедєва, начальниця Сектору інформаційно-аналітичної роботи Відділу інформаційно-аналітичної роботи та комунікацій з громадськістю Ніжинської міської ради. Вона зазначила, що дані навчальні модулі дали змогу кожному глибше зрозуміти те, на скільки важлива інформаційна безпека, на скільки «місточок» між державною владою і громадою має важливе стратегічне значення та впливає на розвиток громади і рівень довіри людей до влади. Під час навчання особисто пані Анна отримала практичні кейси про те, як будувати ефективні комунікації, уникати або зменшувати інформаційні загрози та розвивати стійкість громад.
Лариса Компанцева, завідувачка кафедри стратегічних комунікацій та прикладної лінгвістики Національної академії СБУ, відмітила, що це був унікальний проєкт, в якому спікери не лише вчили і розповідали, а й брали досвід слухачів і слухачок, тому що національна стійкість формується не лише в Києві, вона формується в регіонах. Формується там, де важко працювати, де є щоденні проблеми і виклики. Пані Лариса впевнена, що цей проєкт має бути продовжений і має фокусуватися на кожному регіоні окремо. Також вона додала, що варто залучати в якості спікерів до таких курсів прес-секретарів та керівників громад по регіонам, тому що у кожного є щось, чим можна поділитися, вивчити і перейняти.
Ганна Красноступ, Директорка Департамент стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, зазначила, що в основі нашої стійкості – звичайні люди. Сьогодні держава розуміє, що стійкість нашого населення залежить від багатьох чинників: ментальне здоров’я та навички критичного мислення, тощо. Тому одним з пріоритетів Міністерства і Уряду в цілому є посилення стійкості нашого населення. Для цього вживається низка заходів, в першу чергу це Стратегія інформаційної безпеки, яка розрахована до кінця 2025 року, а зараз розробляється проєкт нової Стратегії, в якому вже визначені стратегічні цілі та завдання. До того ж зараз триває Національний тиждень медіаграмотності, в рамках якого запущено щорічний Національний тест з медіаграмотності, завдяки чому кожен бажаючий може перевірити свої особисті знання і навички. Щороку кількість українців, які проходять згадане тестування, зростає. В минулорічних тестах брали участь навіть люди з тимчасово окупованих територій України. А регулярні дослідження у цій сфері показують, що наша стійкість сьогодні тримається, фактично, на трьох китах: проактивне поширення правдивої інформації про регіони України, де велику роль відіграють місцеві медіа; протидія ворожим інформаційним маніпуляціям та втручанням; отримання населенням навичок і знань, що посилюють його стійкість.
Анатолій Яковець, кандидат філологічних наук, доцент Навчально-наукового Інституту Міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, поділився своєю думкою, що ефективність живої зустрічі з людьми в регіонах є абсолютно іншою, разом з тим це був цікавий досвід. Пан Анатолій також зауважив, що перед тим, як проводити тест на медіаграмотність, потрібно для початку людей навчити цій медіаграмотності. Для цього потрібно залучати спеціалістів, що вже розробили свої інформаційно-комунікаційні стратегії і готові ділитися своїм досвідом. Адже вплив матимуть не лише науковці, що розповідають теорію та беруть приклади з практики, а й люди, які ще вчора були слухачами, а сьогодні вже презентують свої концепції та стратегії і розповідають які зміни відбуваються в них на місцях. На думку пана Анатолія, поєднання цих двох компонентів працює найкраще.
Олена Шевченко, кандидат політичних наук, доцент Навчально-наукового Інституту Міжнародних відносин, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, подякувала ГО «Центр розвитку стратегічних комунікацій та регіональних студій» та Представництву НАТО в Україні за те, що тема інформаційної стійкості громад підіймається, реалізовується і вирішується. Зацікавленість проєктом серед громад підкреслила те, що піднята тема є актуальною і живою. І дійсно є запит на проведення офлайн зустрічей. А позитивні відгуки від учасників навчальної програми надихають до ще більшої роботи в цьому напрямку. Зараз в Україні відсутня модель інформаційної стійкості громад, для її створення треба поєднати математику, науку та практику, проте вже є вихідні дані та бачення як це зробити. Адже громади – це перша лінія інформаційної оборони нашої національної безпеки та інформаційної стійкості держави.
Сергій Чухаленко, Начальник відділу протидії інформаційним впливам та комунікації Управління захисту інформаційного простору Кіберполіція, зазначив, що даний тренінг був націлений на підвищення рівня інформаційної культури, подібні програми потрібні для населення і громад. Необхідно розповсюджувати інформацію про те, як вберегти себе в мережі Інтернет і як вберегти свої гаджети від втручання зловмисників. Департамент Кіберполіції націлений на інформування населення з приводу актуальних шахрайських схем та як протидіяти кібер- та інформаційному впливу агресора. Варто зазначити, що актуальна інформація розміщується на порталі «Кібер-брама», там завжди можна завчасно ознайомитися із сучасними загрозами.
Вінета Кляйне, Керівниця Комунікаційного відділу Представництва NATO in Ukraine, зізналася у тому, що приємно відчувати себе частиною української екосистеми інформаційної безпеки, що НАТО також може зробити свій внесок, може допомогти об’єднати муніципалітети та дати змогу поділитися їхніми проблемами і досвідом. Також це дало змогу зрозуміти, що інформаційна безпека дорівнює національній і державній безпеці. Країни НАТО також знаходяться під атаками державних та недержавних суб’єктів, тому вони розуміють ту проблематику, з якою стикається Україна, що знаходиться на передовій ворожих маніпуляцій та інформаційних атак. Тому потрібно ділитися інформацією: випадками інформаційної атаки та способами протидії ним. Цей тренінг дав зрозуміти де є вразливості і де потрібно посилитися. Цей проєкт дав людям відчуття, що вони не самі, що вони є частиною екосистеми і можуть підтримувати один одного, адже ми всі в одному човні.
Зворушливим фіналом Круглого столу стало те, що пані Вінета отримала в подарунок книгу видатної української письменниці Ліни Костенко з пам’ятним написом, в якому висловлювались вдячність за підтримку українського народу та побажання миру і перемоги. Схожі подарунки також чекають найактивніших учасників проєкту серед громад, а саме: Білоцерківська та Пустомитівська територіальні громади.
